Школяре трецого року ґимназиї, у цилю професионалней ориєнтациї, мали нагоду препровадзиц дзень у Новим Садзе, а провадзела их професорка биолоґиї, Тереза Катона, и професорка руского язика, Люпка Малацко. 

Перше нащивели Технолоґийни факултет, дзе после информативней презентациї о розличних напрямох и виглєдовацкей роботи факултета, школяре одслухали интересантне преподаванє на тему „Розвой материялох як часц шветового и националного културного нашлїдства”, дзе видзели же у таких проєктох уключени нє лєм технолоґове, алє и историчаре уметносци, археолоґове, физичаре, микробиолоґове, та аж и психолоґове. После того школяре мали нагоду закукнуц и до лабораториї за материяли дзе видзели рижни науково инструменти за детекцию хемийних елементох, спектроскопию, рухоми микроскоп, як и рухому лабораторию з хтору науковци можу виглєдовац и анализовац прикладнїки директно на терену.

Шлїдуюца активносц була роботня „Виробок розличних файтох козметичних продуктох” на напряму Фармацеутске инжинєрство. Там були подзелєни по ґрупох и самостойно правели креми, мидло або ґел за власи, хаснуюци ресурси и совити фаховцох зоз факултету. Свойо креациї вжали дому, як здогадованє на тот дзень. Тиж так ше стретли зоз нашима алумнистами, бувшима школярами нашей ґимназиї, др асистент Сандра Бучко и проф. др Ярослав Катона.

После нащиви Технолоґийного факултета, прешпацирали ше по кампусу. Кампус бул живописни, полни зоз студентами и зоз множеством рижнородних факултетох. Цалком случайно мали нагоду нащивиц и Филозофски факултет, дзе их дочекал Александер Мудри на оддзелєню за русинистику. Їх нащива ше предлужела на Конфучийовим институту за китайски язик, дзе научели даскельо слова на китайским язику.

Познєйше рушели на Петроварадин. Петроварадин их одушевел зоз свою историю, а окреме уживали у нащиви музею дзе видзели мултимедиялну постановку пошвецену Милеви Марич Айнштайн под назву „Ми стина”. Вона позната як єдина жена хторей було дошлєбодзене у тот час студирац на Политехнїчней школи у Цириху и доприношеню науки, окреме у физики и математики, и охабела глїбоки шлїд у науковей историї. Музей, пошвецени єй животу и роботи, инспиративне место хторе охабело вельки упечаток на шицких нащивительох. Було и шлєбодного часу за виглєдованє Петроварадину и уживаню у приємней хвилї, а познєйше и шпацираню по тарґовецким центру Променада.

Анита Чизмар 2-1