После урядового насельованя Руского Керестура 1751. року, Руснаци, у цесней вязи зоз церковну општину, 1753. року основали свою школу. Од самого початку настава у школи була на руским язику. Школа у Руским Керестуре у прешлосци прешла през даскельо периоди.

Найдлугши период у своєй историї школа у Руским Керестуре була народна тривиялна, односно конфесионална под церковну управу, а витримовала ю општина, и тирвала од снованя по 1888. рок. Зоз 70-их рокох 18. вика зачувани обширнєйши звити о роботи школи, зоз хторих дознаваме же до школи ходзели мало школяре хтори були порихтани за школу. Учело ше основне: читанє, писанє, рахованє и виронаука. Школа од самого початку робела у скромних условийох, алє и попри того посциговала резултати, прето же вельке число дзецох научело читац и писац, цо потвердзую зачувани подписи жительох Руского Керестура зоз того часу.

У першей половки 19. вика керестурска школа посцигує вше лєпши резултати – векша часц дзецох за школу наисце и ходзели до нєй, а у школи були два класи – перша, у хторей було 200-250 младши дзеци, и друга, у хторей було коло 100-150 старши дзеци. Школа мала двох учительох: главного учителя – маґистра, хтори учел дзеци, и помоцного – прецептора, хтори повторйовал научене з дзецми. На початку учителє були священїки, а на месце директора школи бул локални парох, же би од штредку 19. вику наставу тримали школовани учителє котри углавним приходзели зоз тедишнєй сиверовосточней Угорскей. Найпознатши медзи нїма бул Петро Кузмяк, перши руски школовани учитель котри до Руского Керестура пришол 1855. року и у школи робел по 1892. рок. Вон зоз своїм знаньом и искуством подзвигнул квалитет настави у школи и прето ше нєшкайша школа у Керестуре вола по нїм.

Року 1888. конфесионална школа претворена до комуналней, же би 1899. року вона постала державна и як така тирвала до 1918. року. У периодзе державней школи настава була на державним – мадярским язику. После законченей першей шветовей войни, та по Другу шветову войну, школа ше нашла у составе новей держави – Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох и тиж так була и державна школа, алє теди настава була знова на руским язику.

У Другей шветовей войни, под час мадярскей окупациї Бачки (1941-1944) школа у Керестуре знова роби на мадярским язику. Школяре и учителє ше чежко спорозумйовали, ученє було вельки проблем и шицко ше зводзело на найєдноставнєйше репродукованє того цо найчастейше нє було розумлїве.

Кед ше закончела Друга шветова война школа предлужує з роботу, и яка теди була пракса, уключує ше до настави як Народна школа на руским язику. У фебруару 1945. року отворена Державна ґимназия – перша ґимназия у историї Руснацох. Ґимназия робела до 1949. року кед трансформована до основней школи, а 1970. року знова почина з роботу и то перше як видвоєне оддзелєнє Ґимназиї „Жарко Зренянин“ зоз Вербасу, а од 1990. року як самостойна ґимназия хтора и нєшка иснує.

През прешлосц у школи настава ше отримовала у вельочислених будинкох од котрих даєдни и нєшка постоя. Нєшка ше настава отримує у сучасним школским будинку котри вибудовани и отворени 1977. року, теди бул єден од наймодернєйших школских обєктох у держави зоз сучасно опременима кабинетами, медзи хторима и за информатику, зоз кухню, фискултурну салу и отворенима спортскима теренами.

Нєшка школа ше вола Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк“. Сама назва гутори же ше школа состої од трох цалосцох: основней и штреднєй школи як и зоз дома школярох. У основней школи єст 15 оддзелєня, од хторих 14 порядни и єдно специялне, шицко вєдно коло 250 школярох. Штредня школа штиророчна хтора ше состої од єдного оддзелєня ґимназиї общого напряму на руским наставним язику, єдного оддзелєня ґимназиї общого напряму на сербским наставним язику и єдного напряма туристично-готелиєрского технїчара на сербским наставним язику хтори уведзени школского 2009/2010. року. Шицко вєдно у штреднєй школи єст коло 190 школяре.

Пре таку структуру штредня школа єдинствена у держави, а пре оддзелєня ґимназиї на руским наставним язику вона єдинствена и на швеце.

За посцигнути резултати у наставних и звонканаставних активносцох Школа у Керестуре достала вецей дружтвени припознаня и награди. Од свойого снованя керестурска Школа по нєшка – слуп рускей националней заєднїци. Звладовала виволаня, робела и розвивала ше цали час. Велї визначни особи зоз рускей заєднїци були школяре и професоре керестуркей школи, хтора и найвекша воспитно-образовна институция при Руснацох у Сербиї.

Автор тексту Деян Бучко, професор историї у школи „Петро Кузмяк”